благочестивий


благочестивий
dindar, sofu, diyanetkâr, diyanetli

Українсько-турецький словник. 2009.

Look at other dictionaries:

  • благочестивий — а, е, книжн., заст. 1) Який додержується приписів релігії; побожний, набожний. || Який виявляє ознаки благочестя (у 1 знач.), виражає побожність. 2) Належний до православної віри …   Український тлумачний словник

  • благочестивий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • благочестивий, благочестний —   богобоязлив; благоговеен; почитащ Бога …   Църковнославянски речник

  • благочестивість — вості, ж. Абстр. ім. до благочестивий …   Український тлумачний словник

  • благочестиво — Присл. до благочестивий …   Український тлумачний словник

  • христолюбний — а, е. Благочестивий, побожний, відданий християнській вірі …   Український тлумачний словник

  • релігійний — 1) (який стосується релігії, ґрунтується на релігії), духовний, конфесійний 2) (який вірить у Бога), богомі[о]льний, вірний; набожний, побожний, святобливий, благочестивий (який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди);… …   Словник синонімів української мови